ставати

ставати
стаю́, стає́ш, недок., ста́ти, ста́ну, ста́неш, док.
1) Приймати вертикальне положення; випрямляючись, підніматися на ноги (про людину, тварину); вставати. || Підніматися догори (про волосся, вуса і т. ін.); настовбурчуватися. Ставати на коліна.
••

Става́ти ра́ка (ра́ком, ра́чки) — зігнувшись, спиратися на обидві долоні та на обидва коліна.

2) Починати яку-небудь дію, роботу, які виконуються перев. стоячи. || Приступати до чергування, вартування і т. ін. || Взагалі розпочинати трудову діяльність.
••

Става́ти до бо́ю — розпочинати бій, боротьбу.

Става́ти на змі́ну — а) заступати на роботу, виконувану позмінно; б) (кому, чому) починати заміняти кого-, що-небудь.

Става́ти на ли́жі — а) готуватися до ходьби на лижах; б) починати займатися лижним спортом, ходити на лижах.

3) Переставати рухатися, припиняти свій рух (про людину й тварину); спинятися. || Зупинятися (про засоби пересування). || Припинятися (про дощ, сніг і т. ін.). || Переставати текти, литися (про сльози). || Переставати битися (про серце). || Припиняти свій перебіг (про час).
4) Переставати працювати, функціонувати (про машину, механізм, підприємство і т. ін.). || Переривати якусь роботу, справу, заняття. || Перериватися (про роботу, справу, заняття). || перен. Переставати розвиватися, просуватися вперед.
••

Ді́ло не ста́ло (не ста́не) за ким - чим, на чому — немає затримки за ким-, чим-небудь у якійсь справі.

За чим [же] ді́ло ста́ло? — уживається в разі потреби з'ясувати причину затримки у виконанні, здійсненні чого-небудь.

5) Покриватися кригою, замерзати (про річку, потік і т. ін.). || Утворити нерухомий покрив (про кригу).
6) Ступивши на яке-небудь місце, зупинятися в стоячому положенні (про людину, тварину). || Розміщуватися, розташовуватися певним чином. || Ставити ногу, лапу і т. ін. на що-небудь. || Підніматися над горизонтом, бути в небі (про небесні світила, райдугу і т. ін.). || Уміщатися в якому-небудь місці (про предмети).
••

Става́ти в за́сідку — займати приховане місце для очікування слушного моменту, щоб напасти на когось.

Става́ти на я́кір (на я́корі) мор. — зупинятися де-небудь, закріпившись на місці скинутим на дно якорем.

Душа́ стає́ на мі́сце у кого, чия — хтось заспокоюється, перестає тривожитися, хвилюватися.

Става́ти між (помі́ж) ким — а) (про когось) налагодивши стосунки з однією з двох близьких осіб, порушувати їхню злагоду, дружбу і т. ін.; б) (про щось) ускладнювати взаємини між ким-небудь, роблячи їх менш безпосередніми, щирими.

Ста́ти над душе́ю — не відходячи від кого-небудь, набридати своєю присутністю, своїми вказівками, проханнями і т. ін.

7) Тимчасово припинивши просування вперед, зупинятися (на ночівлю, відпочинок і т. ін.). || Прибувши, приїхавши куди-небудь, тимчасово влаштовуватися, поселятися в когось, десь. Стати в готелі.
••

Става́ти на кварти́ру — наймати квартиру для тимчасового проживання.

8) Займати позицію, розташовуватися на якій-небудь місцевості для проведення бойових операцій (про військову частину). Ставати табором.
9) Закріплюватися де-небудь, не відступаючи, витримуючи натиск, напад і т. ін. || перен. Дійшовши до якоїсь думки, якогось рішення, висновку і т. ін., твердо дотримуватися їх.
10) куди, до кого, у кого, з інфін. і без додатка, розм. Поступати на роботу, службу по найму. || за кого, рідко у кого, на кого. Найматися ким-небудь. Ставати на службу.
11) Виступати за чи проти кого-, чого-небудь. || Повставати, підніматися на боротьбу проти кого-, чого-небудь на захист когось, чогось. Ставати на захист.
••

Става́ти грудьми́ — мужньо битися, захищаючи кого-, що-небудь.

Ста́ти за своє́ — намагатися відстояти свої права, переконання і т. ін., не дати скривдити себе.

Ста́ти на поєди́нок (на герць) — а) вступити в бій; б) виступити проти кого-, чого-небудь.

12) У сполуч. з деякими ім. уживається у знач.: починати займати те чи інше становище (щодо кого-, чого-небудь).
••

Става́ти на о́блік — записуватися в списки певної організації.

13) перев. перед кимчим. Робитися видним, доступним зорові; поставати. || Прибувати куди-небудь особисто (в офіційну установу, до службової особи за викликом, наказом і т. ін.). || заст. Приходити, приїжджати куди-небудь. || перев. у сполуч. зі сл. в уяві, в пам'яті, в думках, перед очима і т. ін. Привиджуватися, пригадуватися. Ставати перед судом.
14) перев. безос. Траплятися, ставатися, виходити.
15) Виникати, зароджуватися, створюватися. || Будуватися, виростати, з'являтися (про будівлі, населені пункти і т. ін.).
16) Наставати (про час, пору року, погоду, явище і т. ін.). || безос. || Відбуватися. || Сповнюватися (про роки як досягнення певного віку).
••

Стає́ на годи́ні — встановлюється тепла, сонячна погода.

17) у сполуч. із запереч. част. не, безос. Не бути в наявності, зникати.
••

Бода́й путь-доро́ги не ста́ло кому — уживається як проклін.

Душі́ не ста́ло у кого — хтось дуже злякався.

Життя́ не ста́ло від кого - чого — довелося зазнати великих неприємностей від кого-, чого-небудь.

Лиця́ не ста́ло на кому — у когось поблідло обличчя від сильних переживань.

18) у сполуч. із запереч. част. не, безос. Переставати існувати; вмирати, гинути.
19) безос. Бути достатнім для чого-небудь; вистачати. Скільки стає сили.
••

По́ки ста́не кого — поки хтось житиме.

20) Вимагати певних затрат, коштів; обходитися, коштувати.
21) Уживається як зв'язка у складеному присудку із знач.: а) робитися ким-, чим-небудь. || Робитися ким-небудь, набуваючи певної кваліфікації, якихось навичок, уміння. || Перетворюватися на кого-, що-небудь. || за когощо. Заступати, заміняти когось, щось. || за кого. Виконувати перев. тимчасово певні обов'язки; б) робитися яким-небудь, набуваючи певних властивостей, якостей, ознак, якогось вигляду; в) (безос.) у сполуч. із присудк. сл. і присл. указує перев. на виникнення якогось природного явища, певного стану, почуття і т. ін. в людині. Ставати за основу. Ставати звичкою.
22) тільки док. У сполуч. з інфін. уживається як зв'язка у складеному присудку в знач. дієсл. почати.
23) тільки док. У сполуч. з інфін. уживається як допоміжне дієсл. для творення майб. ч. в знач. дієсл. бути. Ставати до ладу. Ставати у [великій] пригоді.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем сделать НИР

Полезное


Смотреть что такое "ставати" в других словарях:

  • ставати — I = стати (ким чим / яким зв язка в іменному складеному присудку), робитися Пор. бути II ▶ див. виникати I, вистачати, відкриватися I, 1), замерзати I …   Словник синонімів української мови

  • ставати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • діставати — стаю/, стає/ш; наказ. сп. дістава/й; недок., діста/ти, а/ну, а/неш; наказ. сп. діста/нь; док., перех. 1) Брати, витягувати що небудь звідкись. 2) Дотягуючись, досягаючи, доторкатися до чого небудь. 3) Здобувати, відшукувати що небудь, долаючи… …   Український тлумачний словник

  • подіставати — і розм. подостава/ти, аю/, ає/ш, док., перех. 1) Узяти, витягти все чи багато чого небудь звідкись. 2) Здобути, відшукати все чи багато чого небудь, долаючи труднощі. 3) Одержати очікувані, потрібні, необхідні і т. ін. предмети, гроші тощо. 4)… …   Український тлумачний словник

  • діставати — I = дістати (брати звідкись); знімати, зняти, здіймати, здійняти (зверху, з якоїсь поверхні тощо) Пор. виймати II ▶ див. дістати I, одержати 1), одержати 2) …   Словник синонімів української мови

  • діставати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • подіставати — дієслово доконаного виду розм …   Орфографічний словник української мови

  • твердіти — (ставати твердим, твердішим), тверднути; твердішати (ставати твердішим); тужавіти (висихаючи, ставати твердим, твердішим); бучавіти (про шкіру); шкарубіти, шкарубнути (покриватися корою зверху); кам яніти, каменіти (ставати твердим, як камінь)… …   Словник синонімів української мови

  • гуснути — (ставати густим), густіти, згущуватися, згущатися, згуститися, загусати, загуснути, загускнути; густішати (ставати густішим); в язнути (ставати в язким); застигати, застигнути, застигти (охолоджуючись); запікатися, запектися, спікатися, спектися …   Словник синонімів української мови

  • каламутніти — (ставати каламутним, не прозорим), мутніти; каламутнішати, мутнішати (ставати каламутнішим) …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»